Home / Факти / Експеримент «Всесвіт-25»

Експеримент «Всесвіт-25»

У 70-х роках минулого сторіччя Джон Келхун, американський учений-етолог, провів кілька шокуючих експериментів. Один з них називався експеримент «Всесвіт-25». З його допомогою вченому вдалося з’ясувати, якою буде поведінка суспільства в умовах перенаселення і доступності необхідних для виживання ресурсів. В експерименті брали участь виключно гризуни. Що ж з цього вийшло?

Експеримент «Всесвіт-25» був проведений в 1972 році. Джон Келхун спільно з Національним інститутом психічного здоров’я планував аналіз впливу щільності популяції на поведінку гризунів. Перед проведенням дослідження вченому належало створити справжній мишачий рай. Гризуни були поміщені в величезний бак (висота 1,5 метра). Миші ніяк не могли вибратися з нього, але в самому баку були створені ідеальні умови для проживання піддослідних тварин. Усередині раю постійно підтримувалася оптимальна для мишей температура (20 градусів Цельсія). Тваринам був доступний широкий вибір їжі. У баку була присутня величезна кількість гнізд для самок гризунів. Мишачий будинок постійно очищався від екскрементів мешканців. Також сюди не могла проникнути інфекція. Піддослідних істот регулярно оглядали ветеринари і при необхідності надавали їм допомогу.

Система постачання мишей харчуванням була продумана до дрібниць – 9500 тварин могли одночасно ласувати кормом, а 6-ти тисячам гризунам була доступна вода. У баку проживали 2200 мишей.

Експеримент «Всесвіт-25» був розпочатий переміщенням в бак 4-х пар гризунів, які досягли репродуктивного віку. Миші швидко адаптувалися і почали стрімко розмножуватися. Період адаптації вчений назвав фазою А. Друга фаза (В) стартувала з народження перших мишенят. Кількість мешканців бака подвоювалося кожні 55 днів, але вже з 315-го дня експерименту темп зростання популяції гризунів почав сповільнюватися. Після цього число мишей подвоювалося кожні 145 днів. Так почалася фаза С. З моменту її початку в баку проживало 600 гризунів. Тварини утворили ієрархію і проявляли подобу соціальних взаємозв’язків. Але тепер гризуни відчували дефіцит площі для повноцінного проживання.

Організатори експерименту відзначили, що серед піддослідних сформувалася так звана категорія «знедолених». Визначити таких мишей можна було по покусаній шкірі і хвостам. Ця вразлива категорія досліджуваних тварин складалася з молодих мишей, які з’явилися на світ вже в баку. «Знедолені» були психологічно зламаними, тому не знаходили в собі сил для того, щоб відстоювати свої «права» і захищати вагітних самок. Останні через відсутність почуття захищеності демонстрували нервову поведінку. Нервозність переростала в агресію – самки билися між собою, а також вбивали власних дитинчат. Деякі особини і зовсім не бажали розмножуватися. Такі явища стали причиною стрімкого падіння рівня народжуваності гризунів. Також почастішали випадки смертей серед молодих особин. Мишачий рай поступово закінчував своє існування – настала фаза D («смерть»). Під час фази Д утворилося покоління так званих «красивих» самців. Ці гризуни не прагнули до захисту своєї території і розмноженню. Цілими днями «красиві» їли, пили, чистили шерсть і спали. Миші з апатичною поведінкою мали відмінний зовнішній вигляд, так як регулярно доглядали за собою і уникали конфліктів з родичами. Народжуваність гризунів поступово звелася до 0, а серед проживаючих в баку тварин почав процвітати гомосексуалізм, надмірна агресія і канібалізм (і це в умовах надлишку їжі!). До того як закінчувався експеримент «Всесвіт-25» всі миші померли.

Результат наукової роботи дозволив Джону Келхун створити теорію 2-х смертей. «Першою смертю» вважалася смерть духу. Вона простежувалася, коли молодим особинам через перенаселеність бака не вистачало соціальних ролей, через що молодняк почав деградувати і демонструвати примітивну поведінку (їсти, пити, доглядати за собою, відпочивати і нічого більше). Для такого життя в ємності були створені ідеальні умови – достатку пиття і їжі, оптимальний температурний режим та інше. «Перша смерть» завжди призводить до неминучого наступу «другої смерті» (смерті тіла). До закінчення експерименту вчений зробив висновок, що людське суспільство демонструє аналогічну поведінку. Доступність усіх благ цивілізації робить людей пасивними і нездатними боротися за виживання.

В умовах «раю» людина втрачає креативність, силу духу і мотивацію. Швидше за все, багато хто задасть питання, чому отримав таку назву експеримент «Всесвіт-25». Вся справа в тому, що це була 25-я спроба Джона Келхун створити рай для гризунів, адже попередні закінчилися швидкою смертю піддослідних тварин.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Check Also

Вирощування кристалів солей

Кристали виглядають привабливо, притягують погляд і зачаровують. Коштовні каміння, які використовуються в ювелірній справі, – …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *