Home / Історії / Історія створення машини часу

Історія створення машини часу

Мало хто про це знає , але опівночі з 28 лютого на 1 березня 2010 року, багато співробітників IBM зібралися в тісному колі за інтересами, розлили шнапс по чарках і перекинули їх під незвичайний тост «Люди повинні думати, машини повинні працювати». Після чого попрощалися один з одним і роз’їхалися по домівках. Досить дивний вчинок, здавалося б, але тут треба знати історію компанії і індустрії в цілому. Справа в тому, що в 2010 – му можна було б відзначити 150-річчя однієї чудової людини, з прізвищем більше схожою на дієслово. Можна було б, якби той рік був високосним.

Герман Холлерит народився 29 лютого 1860 в сім’ї німецьких емігрантів, зрозуміло в Нью-Йорку. В архівах IBM про нього написано просто: «Він любив хороші сигари, вино ,корів з Гернсі і гроші». Архіви компанії досить консервативні, тому первісне «Guernsey whores» і було замінено на більш благозвучне «cows». Але це їх рішення, та до того ж до справи особливо не відноситься – просто цікавий історичний факт. Окрім любові до красивого життя, Холлерит володів неабияким інтелектом, за допомогою якого зробив ряд винаходів, головний з яких – перфокарти і пристрої для роботи з ними. Більше того, в 1896 -му році він навіть заснував компанію Tabulating Machine Company, яка згодом була перетворена в IBM, практично в тому вигляді, в якому ми її маємо зараз. До речі, він і придумав для IBM перший девіз – «Люди повинні думати, машини повинні працювати».
І начебто все було добре у Германа, проте дорогі сигари та елітні повії так якось і не змогли загасити в ньому прагнення стати увіковіченим у всіх доступних анналах історії. Звичайно, якби він тоді усвідомив, що вже поклав початок цілій новій крутий індустрії – напевно, заспокоївся б. Але до таких висновків Герман не прийшов, так що спрага стати такою собі рок-зіркою цивілізації в якийсь момент звела його з Ніколою Тесла. Герман непогано нарубав бабла на держконтракту за переписом населення 1890, а у Ніколи була пара ідей з приводу подорожей у часі – загалом, дует вийшов досить продуктивний. У підсумку хлопці стартували проект «Уорденкліф», одночасно найуспішніший і провальний за всю історію людства. Люди думали, машина часу працювала не гірше досвідченої дівки з Гернсі, а от вихлопу було нуль.
Саму вежу успішно добудували в 1902-му році, після чого за розробленим Германом планом були успішно відшиті інші інвестори, і винахідники залишилися наодинці один з одним і своїми ідеями щодо поліпшення світу. Ні для кого не секрет, установка водосчетчиков що Тесла був хлопцем неабияким – а з інвестиціями Холлерита його потужний мозок так і взагалі став своєрідним маяком, що розсіює темні межі реальності. За півтора року він не тільки розробив теорію пробою дір в просторі-часі, але і зміг зібрати пристрій, який ці самі дірки генерує. У пориві марнославства Холлерит назвав цю машину «Перфоратором часу», порівнюючи при цьому саме час зі своїми жалюгідними (відносно, звичайно) перфокартами. Теслі це не подобалося, але зате йому подобалися Германова бабки – так що він особливо не сперечався.
Восени 1903 Тесла закінчив роботу над «перфоратором». Правда, з ним були дві серйозні проблеми. Перша виявилася ще під час теоретичної роботи за проектом. Як не парадоксально це виглядає на перший погляд, але чим далі в часі необхідно було створити пролом – тим менше було потрібно енергії. До динозаврам можна було відправитися, наприклад, задіявши просту розетку. У той же час, щоб повернутися всього на тиждень назад – знадобилася б енергія не одного десятка ядерних вибухів. Така була перша проблема, а про існування другої хлопці навіть не здогадувалися. У 1902 – му ще не було бредберіевского «І грянув грім», та й взагалі наукової фантастики було не особливо багато – так що винахідники якось не особливо замислювалися над тим, що станеться якщо змінити минуле. Тесла, втім, вважав що всесвіт вже сам як-небудь впорається – і час показав, що він був правий.
17 грудня 1903, в той час як Уілбер Райт напружено стежив за першим польотом молодшого брата, Нікола Тесла нервово посміхався і докурював третю цигарку. Влучно запустивши бичок в купу сміття в кутку лабораторії, вчений рвонув рубильник і зачаровано спостерігав як Герман Холлерит зникає в красивому снопі фіолетових статичних зарядів. На пробій часу в цьому експерименті затратили зовсім невелику кількість енергії, так що Перфоратор повинен був відправити мандрівника приблизно в початок мезозою і повернути через десять хвилин.
Судячи з усього, Германа трохи затримало на зворотному переправі, але через чверть години він все-таки знову з’явився а підвалі Уорденкліфа, весь у променях електростатичної слави і з задоволеною усмішкою на обличчі. За філіжанкою сербської горілки, яку Тесла призвичаївся готувати з дикої сливи і уперто називав «ракией», перший мандрівник у часі розповів про те як ховався в ущелині від молодого тираннозавра і випадково роздавив якесь велике яйце. Хлопці трохи поміркували – а чи не зміниться чого в світі, в тому числі і з точки зору «ефекту метелика». Але нічого не змінилося. Ранкові газети сурмили про те, які молодці брати Райт – хоча і трохи скептично, адже нерозумно було дійсно вірити в те, що люди зможуть літати по повітрю як птахи. Як не старалися друзі знайти відмінності в «тому» і «цьому» світі, нічого підозрілого виявлено не було.
Раз вже перший експеримент пройшов успішно, межі досліджень вирішили розширити. Тепер перед Холлеритом була поставлена ​​чітка мета – внести зміни до світобудови допомогою маніпуляцій в минулому. Ні він, ні Тесла в історії особливо не розбиралися, так що першим ділом вирішили просто врятувати Лінкольна. На пробій діри у квітень 1865 го знадобилося значно більше енергії, ніж на якийсь там мезозой, але проблема була елегантно вирішена шляхом нелегального підключення до лінії електропередач сусіднього котеджного селища. Отже, на ніч селище було знеструмлено, а Холлерит успішно засланий в театр Форда на виставу «Мій американський кузен». Влучно запущеною пляшкою віскі Герман пробив череп Джона Бута, і тим самим запобіг вбивству президента – який, треба зізнатися, порядком був здивований таким поворотом подій.
Наступного дня дружна команда рятувальників, такі собі Чіп і Дейл початку 20 століття, вирушили до бібліотеки – ознайомитися з оновленою біографією Авраама Лінкольна. Там нічого не змінилося. У некролозі все так само стояла дата 14 квітня 1865, причина – підле вбивство актором – південцем. Такий поворот справ спантеличив як Теслу, так і Холлерита. У наступні три роки вони провели ще декілька експериментів такого ж роду, але щоразу результат залишався колишнім: ніяких змін в поточній реальності не відбувалося. Відсутність доказів дієздатності «перфоратора» зрештою призвело до конфлікту між вченими: Тесла перестав довіряти розповідям Холлерита, а той у свою чергу засумнівався у власній адекватності. У підсумку Герман за власним бажанням на півроку відправився в дурдом, проходити курс реабілітації – і по завершенню курсу в Уорденкліф не повернувся, віддавши перевагу світовій популярності невигадливому життю американського мільйонера.
Тесла ж повернувся до теоретичного викладання, і через п’ятнадцять років знайшов-таки пояснення всій цій історії. Виявилося, що при зміні минулого, простір – час все-таки роздвоюється на два паралельні гілки. Однак, відразу після цього на обидві гілки чиниться тиск з боку інших паралельних світів, яким теж потрібно місце для нормального існування. Іншими словами, після розгалуження викликаного втручанням сторонніх сил (у вигляді Холлерита і Тесли), паралельні гілки прагнуть стати ідентичні один одному настільки, що зможуть знову синхронізуватися і стати єдиним світом.
А на практиці – в паралельній гілці, в якій Холлерит врятував Лінкольна від розстрілу, президент жорстко нажерся під час шоу і зламав собі шию, спіткнувшись на єдиній сходинці віп-ложі. Така смерть не гідна великої людини, так що трупу просто прострелили голову і списали все на Джона Бута (цю версію ми до цих пір і бачимо в підручниках історії). Динозавр, який міг би вилупитися з розчавленого Холлеритом яйця, повинен був знищити в зародку тупикову гілку мавп, які могли б розвинутися швидше наших предків і стали б такими ж людьми як і ми, але тільки краще в моральному плані (образно кажучи, мудаків було б менше). Але тато – динозавр і мама – динозавр так сумували з своєї втратою, що заклали нового динозавра, який виявився таким же озвірілим як і його ненароджений старший братик. Загалом, Тесла прийшов до висновку, що як не крути – змінити світ втручанням в минуле не вийде.
Найцікавіше у всій цій історії – це те, що в підсумку хлопці були принципово покарані історією. Правда, довести це вже практично неможливо – Тесла це питання не пропрацював а іншому нікому не під силу. Більшу частину винаходів Тесли нахабно привласнив Джозеф Томсон. Проект Уорденкліф вважається проваленим, маса дослідних документів згоріла в пожежі в лабораторії. Ім’я Германа Холлерита мало кому відомо, незважаючи на те що саме він є родоначальником IT-індустрії. Останній жарт всесвіту над Холлеритом – перехід США на григоріанський календар, після чого його день народження впав на 29 лютого, цей невиразний огризок нормального календарного дня. Ось чому найбільш свідомі співробітники IBM зібралися опівночі з 28 лютого на 1 березня 2010 року, і під чудовий девіз таки відзначили, хоч і не зовсім законно, ювілей Холлерита. Можливо, цим вчинком вони трохи відігралися в боротьбі людства з законами світобудови, хоча якщо чесно – навряд чи розрив скоротився так вже сильно.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Check Also

Цікава історія каблука

Не тільки одяг є відображенням епохи, ще одна важлива деталь – це взуття. З часу …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *