Home / Різне / Клондайк. Цікаві та дивовижні факти про Клондайк

Клондайк. Цікаві та дивовижні факти про Клондайк

Слово «Клондайк» є синонімом незліченних скарбів. А, насправді, це назва річки на північному заході Канади. Місцеві індіанці з племені хан звали річку Тшондек, що можна перевести як «вбита вода». Для лову лосося індіанці влаштовували пастки з вбитих в річковому дні кілків. Європейцям ця назва здалася занадто складною, і вони почали називати річку Клондайк.

Факти про Клондайк

Klondajk.-TSikavi-ta-dyvovyzhni-fakty-pro-Klondajk-300x204 Клондайк. Цікаві та дивовижні  факти про Клондайк

А який же зв’язок Клондайка зі скарбами? Виявляється, найбезпосередніший: в дев’яностих роках дев’ятнадцятого століття тут почалася знаменита «Золота лихоманка», прекрасно описана в творах Джека Лондона. Який, до речі, і сам не втримався від спокуси спробувати щастя по видобутку золота.

У 1896 році по США пронеслися чутки про те, що на невеликій річці Юкон виявлено золото. Про те, хто став першовідкривачем, точних даних не збереглося. Називали кілька людей: шотландця Роберта Хендерсона, індіанця з племені тагіш Джимі Скукума, американського старателя Джорджа Кармака. Втім, такі подробиці мисливців за удачею мало цікавили, їм було достатньо того, що на річці Клондайк можна намити золота і в короткий термін стати багатієм.

Не дивно, що населення селища Доусон, заснованого в 1896 році у гирлі річки Клондайк в Юкон, склало під час «Золотої лихоманки» близько 40 000 чоловік. При цьому, велика кількість золотошукачів просто не змогла подолати важкий шлях до заповітного Доусона, ставши жертвами найсильніших морозів і лавин.

Старатель, якому пощастило дійти до мети, мав право закріпити за собою одну ділянку і добувати на ній золото. Всього за час «Золотої лихоманки» на Клондайку побували близько 200 000 золотошукачів. Але, везло далеко не кожному. Близько 4 000 осіб, дійсно, змогли заробити на Клондайку пристойні гроші. Решта, в кращому випадку, окупали свої витрати на далеку поїздку. А багато хто повертався додому ще біднішими, ніж були до приїзду в Доусон. Кілька тисяч шукачів пригод закінчили тут своє життя і були поховані в мерзлій землі.

Незважаючи на те, що здобуте золото можна було вигідно продати перекупникам, ціни, навіть на найнеобхідніші товари, виростали часом до немислимих розмірів, нажитися намагалися не тільки ті, хто мив золото лотками в крижаній воді, але і торговці. У самий розпал лихоманки сіль можна було обміняти на золото в співвідношенні 1 до 1. А ціна на яйця доходила до 3 доларів за штуку.

Уже в 1898 році кількість видобутого золота різко скоротилася, майже все верхове золото було вимито, тому, старателі почали залишати берега Клондайка, хоча найзатятіші з них продовжували роботи і на початку ХХ століття. Молодий письменник Джек Лондон повернувся додому не з мішком золота, а зі стосом рукописів, які охоче друкували американські журнали. Можна сказати, що свою «золоту жилу» він знайшов.

А в 1925 році, майже через тридцять років після початку «Золотої лихоманки», на екрани вийшла комедія Чарлі Чапліна з тією ж назвою. Герою Чапліна пощастило – на відміну від своїх менш щасливих колег, він зміг стати багатим. Цікаво, що для зйомок своєї знаменитої комедії Чапліну довелося найняти більш ніж 2 000 бродяг, які вервечкою йшли через гірський перевал, а потім наполегливо розмахували лопатами і кирками, імітуючи  нелегку працю старателів на річці Клондайк.

Check Also

Банкет для Нобелівських лауреатів – цікаві факти

Подивитися церемонію нагородження лауреатів Нобелівської премії може в наш час будь-який бажаючий, трансляція йде на …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *