Home / Факти / Міста та країни / Легендарний Кер-Іс

Легендарний Кер-Іс

Одним з найбільш загадкових підводних міст є легендарний Кер-Іс, який затонув біля узбережжя Бретані (північний захід Франції) в затоці Дуарнене імовірно в першій половині V століття. Заснував його і зробив столицею свого королівства легендарний Градлон Великий, що правив кельтською Арморикою (сучасна Бретань).

Легендарний Кер-Іс, місто переказів

1-1 Легендарний Кер-Іс

 

Згідно з переказами Кер-Іс був побудований на землі, що належить могутнім феям, але ті були прихильні до Градлон і великодушно поступилися йому частиною своїх володінь. Місто росло буквально на очах, і незабаром рівного йому за красою і багатством не було в кельтських землях.

Від моря, підступає прямо до стін Кер-Іса, дітище Градлон захищала величезна гребля, а золотий ключ від її шлюзів, який відкривав також і міські ворота, король завжди носив на шиї.

Треба сказати, що Градлон Великий був одним з перших кельтських королів, які прийняли християнство. Охрестив його мудрий святий Гвеноле, що став потім правителю добрим другом і помічником. За його порадою Градлон зводив легендарний Кер-Іс  як християнське місто, прикрашаючи його вулиці соборами і каплицями.

Однак недовго король управляв новим містом. Незабаром він передав владу над Кер-Ісом своїй єдиній доньці Дахут, яка довго випрошувала у батька цей щедрий подарунок. На відміну від доброго і великодушного батька, принцеса володіла злим і безжалісним серцем, яке, згідно з переказами, дівчина отримала «в дар» від однієї ельфійської чарівниці, ображеної Градлон багато років назад.

Обравши Дахут знаряддям помсти, ельфійка наклала на принцесу закляття: та не заспокоїться до тих пір, поки не знищить самого короля, його рід і його місто.

Невдача святого Гвеноле

Отримавши безмежну владу над Кер-ІсомМ, Дахут тут же почала вводити в місті свої порядки, заохочуючи обман, неробство і розбещеність. Сама вона щосили чинила розпусту, змінюючи коханих мало не щоночі. Коли ж коханець набридав правительці, якісь чорні люди, які стояли біля неї на службі, душили невдалого юнака і в штормові ночі скидали його тіло в морську безодню.

Але одного разу принцеса закохалася в чоловіка з чужих земель і вирішила таємно провести свого обранця в місто. Для цього в одну з ночей Дахут викрала у батька заповітний золотий ключ, але в темряві переплутала двері і замість міських воріт відкрила шлюзи греблі.

Величезні хвилі захлиснули місто, змітаючи все на своєму шляху, але Градлон, розбуджений святим Гвеноле, встиг вскочити на коня й поскакати геть з гинучого Кер-Іса.

По дорозі він підібрав недолугу Дахут, яка тікала з міста, і посадив її собі за спину. Однак стихія наздоганяла втікачів, і тут перед королем виник святий Гвеноле, який крикнув Градлон:

– Скинь диявола, який сидить за тобою, інакше загинеш!

Але добрий правитель не зміг погубити свою улюблену доньку, і тоді святий сам зіштовхнув її в безодню. Лише тільки води зімкнулися над головою принцеси-вбивці, як море відразу ж заспокоїлось і король був врятований.

Дотримуючись християнським заповітам, святий Гвеноле хотів тут же відслужити поминальну месу по душам загиблих жителів Кер-Іса, але підступна Дахут, перетворена злими силами після смерті в русалку, завадила йому, розбивши потир зі святими дарами. З тих пір вона як і раніше править як прекрасним градом, правда, вже стоїть на дні моря, так і його жителями, які не знайшли спокій.

Відлуння далекої трагедії

Звичайно, події тих днів можна було б назвати лише старовинноїою легендою, якби їх герої – Градлон Великий і святий Гвеноле – були реальними історичними персонажами.

Також легенда свідчить, що після загибелі Кер-Іса врятувався король, який заснував нову столицю – Кемпер, і це місто існує і в наші дні. А однією з його головних визначних пам’яток є кінна статуя Градлон, встановлена ще в кінці XII століття між шпилями кафедрального собору. Про існування колись значного мегаполісу на узбережжі затоки Дуарнене говорять і залишки давньоримських доріг, які обриваються біля самого моря.

Крім того, жителі Бретані вірять, що Кер-Іс пішов під воду в повному обсязі і хвилі пощадили його невеличкий «шматочок». Таким сьогодні вважається острівець Трістан в затоці Дуарнене, неподалік від однойменного міста.

Треба сказати, що своє ім’я дана частка суші отримала не випадково, так як свого часу острів став місцем, де розгортався сюжет ще однієї знаменитої середньовічної легенди. Кажуть, що саме тут переховувався від королівського гніву легендарний лицар Трістан, після чого «шматочок Кер-Іса» і отримав його ім’я.

Цікавим є той факт, що приблизно в той самий час, коли імовірно легендарний  Кер-Іс  пішов під воду, інший мегаполіс Франції раннього Середньовіччя, Лютеція, був перейменований в Париж (Paris), так як ця назва перекладається з бретонського «подібний Ісу».

Відомо також, що, коли майбутня столиця Франції отримала своє нове ім’я, один старий друїд передбачив, що Іс підніметься з вод, коли Париж піде під воду. І якщо в ті далекі часи цьому пророцтву мало хто вірив, то сьогодні в зв’язку з загрозою глобального потепління, зміною клімату і підйомом рівня Світового океану про слова друїда варто задуматися.

Гінці з того світу

Як би там не було, бретонці впевнені, що під товщею вод життя в Кер-Ісі триває. І це незважаючи на те що за останні десятиліття численні любителі підводного плавання не раз досліджували дно затоки Дуарнене уздовж і поперек, але залишки стародавнього міста там не були виявлені.

Однак час від часу тут з-під води дзвін дзвонів, а встановити джерело цих звуків не представляється можливим. Езотерики вважають, що Кер-Іс потрапив в паралельнеий вимір, так як «земля фей», на якій Градлон побудував місто, споконвіку вважалася місцем заповідним, повним різних чудес.

Однак за іншою версією дослідників паранормальних явищ в підводному ув’язненні Кер-Іса винувато закляття, накладене ельфійською чарівницею на Дахут. Та ніяк не може упокоїтися і не відпустить душі підданих, поки живий на землі хоч один нащадок Градлон. На думку ж людей віруючих, вирішити проблеми міста-мученика могла б поминальна меса, яку так і не відслужив святий Гвеноле.

Як би там не було, але мешканці Кер-Іса не втрачають надії на порятунок. Жителі Дуарнене і прилеглих до нього населених пунктів розповідають, що підводне місто не раз «відправляли» гінців до людей, щоб ті простим словом чи ділом полегшили долю підводного граду.

Так, одного разу дві бретонські дами, відправившись позасмагати в дальній тихий куточок міського пляжу, з подивом побачили там крамницю з товарами, де торгували купці в дивних шатах. За свої незрозумілі, навіть, можна сказати, екзотичні товари вони просили смішну ціну, але у жінок не було з собою грошей.

Переконавшись в цьому, один з торговців з відчаєм вигукнув, що, якби він отримав від людини хоча б су, Легендарний Кер-Іс  був би врятований. Після чого і лавка, і купці, і товари буквально розчинилися в повітрі.

Інша ж подібна історія, що сталася кілька років тому, швидше за  звсе викликає подив, ніж жалість до загиблого міста. Якось в сутінках до двох підлітків, які прибирають сміття на пустельному пляжі, підійшла миловидна бабуся і попросила допомогти їй донести до будинку в’язанку хмизу.

Молоді люди здивувалися – навіщо це міг знадобитися хмиз сучасній пенсіонерці Євросоюзу. Визнавши це якимось дивацтвом, вони пояснили, що не можуть кинути термінову роботу і ввічливо відмовили літній дамі. Та ж у відповідь почала обсипати хлопчаків брудними лайками і прокльонами, кричачи при цьому, що, скажи вони «так», прекрасне місто звільнилося б від вічних мук.

Не передбачивши таких слів від милої старенької, підлітки поспішили ретируватися, обговорюючи між собою, чи варто рятувати якесь місто, де літні дами досконало володіють триповерховим діалектом.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Check Also

Цікаві факти про Ямайку

Назва острова Ямайка походить від слова «Xaymaca», що на мові індіанців означає «острів джерел». Острів …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *