Home / Без категорії / Місто на звалищі хімічних відходів

Місто на звалищі хімічних відходів

Лав-Канал – це справжнє місто-привид, доля якого здасться вельми незавидною навіть для сучасних жителів глибинки. Спочатку поселення було задумано, як місто майбутнього, де будуть присутні чудові споруди, виконані з екологічно чистих матеріалів. Однак планам творця не дано було здійснитися. Про Лав Канал – місто на звалищі хімічних відходів  піде мова далі.

Місто на звалищі хімічних відходів – Лав Канал

Misto-na-zvalyshhi-himichnyh-vidhodiv Місто на звалищі хімічних відходів

Спочатку ідея створити унікальне місто прийшла в голову американському бізнесменові, борцю за екологію на ім’я Вільям Лав. Талановитий підприємець планував розмістити своє дітище на берегах Ніагарського водоспаду, але саме це стало першою причиною майбутнього провалу. 1863-ий рік став початком розвалу перспективного проекту: американський уряд заборонив зводити житлові споруди поруч з Ніагара, так що інвестори відмовилися від подальшого фінансування Лав-Каналу.

До цього моменту вже було прокладено кілька сотень метрів каналу, але на цьому всі роботи припинилися. З настанням 20-х років 20-го століття Лав-Канал стали використовувати як звалище для хімічних відходів. Матеріали, які не розкладаються сюди стали привозити на величезних машинах працівники Hooker Chemical Company.

Цілі шість років тут накопичувалися відходи, які за різними даними (на той момент) налічували вже 20 тисяч тонн. HCC на той час повністю викупили землю, але в 1953 році компанія перестала звозити сюди відходи виробництва, закопавши звалище.

На землі почалося будівництво одного з районів майбутнього Ніагарфоллс, правда власники відмовилися продавати і п’ядь приватної землі на догоду державі. Через деякий час, правда, керівництво Hooker Chemical Company погодилося продати землю, вказавши в документах потенційну небезпеку для тих, хто буде проживати в будинках, зведених на території «хімічного кладовища».

Ось тільки уряд штату вирішив не розголошувати цю інформацію, а продавати житло за стандартною вартістю. Коли будівництво було в самому розпалі (йшов 1957-ий рік), в Ніагарфоллс з’явилася перша школа для місцевих дітлахів. Ось тільки батьки, що купили нерухомість в новобудовах, стали помічати, що на їхній землі відбуваються різні дива. Після дощів калюжі зафарбовувалися в різнокольорові тони, в підвалах будинків постійно стояв затхлий запах, а вся рослинність на ділянках швидко гинула з незрозумілих причин.

Немовлята, що з’являються на світ в поліклініці Ніагарфоллса, часто народжувалися з вродженими дефектами, домашні тварини і птахи гинули в колосальних кількостях. Та й смертність в місті досягала рекордних показників – більшість місцевих жителів не доживали і до 50 років! До громадськості важлива інформація про критичну забрудненість дійшла тільки в 1976 році, коли екологи взяли проби грунту і води в каналі.

Виявилося, що в них міститься бензол і діоксин в кількостях, які смертельні для будь-якого живого організму. Не минуло й доби після оприлюднення даних, як по вулицях Ніагарфоллса прокотилася хвиля громадських протестів. Місцева влада не змогла зам’яти справу, і більшість місцевого населення було переселено в більш безпечні райони.

Місто на звалищі хімічних відходів було частково зруйноване і, через кілька років від колишнього добробуту не залишилося і сліду. Зараз колишній Лав-Канал більше нагадує українську Прип’ять, де будинки дивляться по округу «очницями» з вибитими шибками, а на вулицях панує порожнеча і розруха. Такою була ціна ігнорування потенційної загрози, яку несе за собою безконтрольне скидання хімічних відходів – вони, як відомо, роблять навіть найродючішу землю мертвою за якихось пару років.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Check Also

Zabobonu 1

Найдивніші грошові забобони

Різні народи мають свої прикмети, грошові забобони. Ось, наприклад, американець завжди пам’ятає і береже свій …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *