Home / Факти / Міста та країни / Нафтові камені: місто у відкритому морі

Нафтові камені: місто у відкритому морі

Нафтові камені – місто у відкритому морі, заснований в кінці 1940-х років, аналогів якого більше не існує на планеті.

На початку XX століття нафтовою столицею було Баку, тут добували близько 50% нафти всього світу і 90% нафти країни. У міру того як запаси в околицях Баку виснажувалися, перед владою все гостріше поставало питання про розробку нових родовищ. Кардинальне рішення було ухвалене одразу після закінчення ВВВ – шукати нафту у відкритому морі.

На Каспії існувало місце, яке місцеві рибалки називали Чорні камені, приблизно в ста км від узбережжя Апшеронского пів-острова. Це були скелі, які ледве-ледве виступали над поверхнею води. У 1948 році на чорні камені була відправлена геолого-розвідувальна група, на чолі з міністром нафтової промисловості, Байбакова Миколою Костянтиновичем. Висновок був однозначним- нафту є.

Глибина моря у чорних каменів була всього 20 метрів тому було прийнято рішення будувати базу у відкритому морі. Плацдармом послужив старий корабель «Чванов», який одночасно слугував притулком для буровиків. Перша свердловина на Чорних каменях була запущена через рік, після чого це місце відразу ж отримало назву Нафтові камені.

Через півроку до першого корабля додалося ще шість. Так сформувався центр майбутнього селища – «острів семи кораблів», судна з’єднали металевими містками і надбудували перші будиночки. Всього було побудовано 16 будинків у два поверхи, бібліотека, їдальня, медпункт і дві електростанції. У міру збільшення числа свердловин, все активніше розгорталося будівництво житлових будинків для буровиків і багатокілометрових мостів за якими вже спокійно пересувалися вантажні автомобілі. На даний момент протяжність вулиць цього містечка становить 350 кілометрів.

На Нафтових каменях у той час працювало близько 5000 чоловік, чий побут скрашували побудовані трохи пізніше кінотеатр, пекарня, лимонадний цех і навіть парк відпочинку. Артисти тут теж були не рідкістю, що прилітали для підняття бойового духу буровиків.

Серйозні зміни в селищі почалися після приїзду Микити Сергійовича Хрущова в 1960 році, якому робочі поскаржилися на дерев’яні будинки більше нагадували звичайні бараки. Микита Сергійович негайно віддав розпорядження про будівництво нового сучасного житла. Через 10 років Нафтові камені налічували 2 дев’ятиповерхових і 3 п’ятиповерхових гуртожитки.

В даний час селище продовжує розвиватися обростаючи все новими сучасними будівлями, з’явився ряд меморіалів, пам’ятники, музей, футбольне поле і гордість Нафтових каменів – «Дім чаю», який дуже популярний у місцевого населення, адже у селищі діє «сухий закон».

За оцінками геологів, при сьогоднішніх обсягах видобутку, нафти в родовищах Нафтових каменів вистачить ще на найближче десятиліття. Що буде коли нафта закінчиться, невідомо, але в будь-якому випадку Нафтові камені надовго залишаться пам’ятником того, що людина в черговий раз приборкала природу, побудувавши ціле місто у відкритому морі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Check Also

Цікаві факти про Ямайку

Назва острова Ямайка походить від слова «Xaymaca», що на мові індіанців означає «острів джерел». Острів …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *