Home / Історії / Таємниці світу: занедбаний “Париж Сходу”

Таємниці світу: занедбаний “Париж Сходу”

Taemnuci-svity Таємниці світу: занедбаний "Париж Сходу"На острові Росс ніхто не живе з часів Другої світової війни. Він вважається одним з найзагадковіших і похмурих місць на Землі. Зарз він найбільше схожий на декорацію до фільму «Книга джунглів». Але колись все було зовсім по-іншому …

Колись його називали «Парижем Сходу» – за дивовижну архітектуру і просунутий на ті часи рівень соціального життя, абсолютно нехарактерний для тропічних островів цього регіону. Острів Росс вважався центром британської влади Андаманських островів (в Індійському океані, частина території Індії) – в 1850-х роках колоніальний Уряд Індії вирішив влаштувати тут свою віддалену штаб-квартиру.

Так чому ж колись процвітаючий острів виявився «в полоні» у природи? Чому люди дозволили джунглях поглинути його чудову архітектуру? Історія таємниці світу досить страшна.

Історія острова Росс почалася з того, як на нього висадилися перші британці. Сталося це на початку 1790-х років. Флотський лейтенант Арчибальд Блейр вирішив, що острів може стати ідеальним місцем для виправної колонії – щось на зразок сучасного Гуантанамо. Однак перша спроба організувати тут поселення закінчилася невдачею – все населення незабаром скосив спалах малярії.

Після придушення індійського повстання 1857 року і переходу країни під пряму юрисдикцію англійської королеви, Росс став місцем утримання політичних в’язнів – індійці називають його «британським ГУЛАГом», де в абсолютно нелюдських умовах перебували близько 15 тисяч осіб.

У той час, як місцеві називали острів «чорною водою» – через моторошні злочини, скоєні за стінами в’язниці, в самій Британії його вважали «Парижем Сходу». Будь-який морський офіцер вважав би великою честю отримати там посаду і оселитися на острові разом з усім сімейством.

Поступово на острові з’явилися розкішні особняки з пишними бальними залами, доглянуті сади, церква, басейн, тенісний корт, друкарня, ринок, лікарня, пекарня – все, що в той час асоціювалося з поняттям сучасного поселення і комфортним життям. Всі будівлі будувалися в колоніальному стилі.

Однак для ув’язнених життя на острові виглядало зовсім інакше. Першу групу прибулих сюди засуджених в складі 200 чоловік змусили розчищати густий ліс для майбутнього поселення.

Цим людям довелося виживати без елементарніших зручностей, і будувати колонію з каменів і деревини, в ланцюгах і нашийниках з іменами. Потім чисельність ув’язнених пішла на тисячі, які тулилися в наметах або хатинах з протікаючими дахами. Коли число укладених перевалило за 8000, почалася епідемія, через яку померло 3500 осіб.

Але навіть становище рабів було не найстрашнішим. На колонію час від часу влаштовували набіги дикі Андаманські племена, багато з яких були канібалами. Вони заставали в’язнів за роботою в лісі, катували і вбивали.

Ув’язнені, які намагалися втекти з острова Росс таємниці світу, найчастіше стикалися з цими ж племенами і повертали назад, знаючи, що на острові їм гарантована смертна кара. Якось начальство наказало повісити близько 80 таких повернутих за один-єдиний день.

Про умови утримання ув’язнених красномовно говорять результати їх медичного обстеження. Це обстеження провели, коли чисельність мимовільних поселенців перевалила за 10 тисяч. Здоров’я тільки 45 чоловік з них було визнано задовільним. Люди часто залишалися без їжі, одягу і даху над головою. Смертність в таборі складала близько 700 осіб на рік.

В цей же час британський уряд прийняв рішення використовувати цих ув’язнених для тестування нових медичних препаратів. Їх стали давати 10 тисячам нещасних. Побічні ефекти цих препаратів виявлялися в сильній нудоті, нападах дизентерії і депресії.

В результаті деякі стали завдавати каліцтва своїм товаришам по нещастю – спеціально, щоб їх схопили і повісили, позбавивши їх, тим самим, від нестерпних мук. Влада відповіли на це, роблячи прочуханки і скорочуючи і без того мізерні денні пайки.

Зараз від будівель острова майже нічого не залишилося – коріння і гілки обплели їх, проросли наскрізь. У 1941 році страшний землетрус зруйнував значну частину інфраструктури і змусив багатьох покинути острів. Штаб – квартира була перенесена в сусідній Порт-Блер. А під час Другої світової війни на острові з’явилися японці і британці, які успішно евакуювалися – на цей раз остаточно і назавжди. І хоча японська окупація завершилася в 1945 році, більше ніхто ніколи не намагався тут оселитися.

Зараз на острів Росс приїжджають тільки туристи – отримати порцію адреналіну.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Check Also

Цікава історія каблука

Не тільки одяг є відображенням епохи, ще одна важлива деталь – це взуття. З часу …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *