Home / Історії / Вимираючі мови

Вимираючі мови

Команда вчених на чолі з Джонатаном Девісом з Університету МакГілл в Канаді опублікувала в журналі Royal Society Open Science статтю, в якій описала застосування до мов методів біології. Це дозволило лінгвістам навчитися визначати мови, які потрібно рятувати від забуття в першу чергу. Про вимираючі мови піде мова далі.

Канадські вчені розповіли про вимираючі мови

Vymyrayuchi-movy-300x171 Вимираючі мови

 У Табасаранській мові 46 відмінків. У деяких діалектах мови фула 25 родів, або, як кажуть лінгвісти, класів. А ось в китайській немає взагалі ніякої граматики. У ацтекській все, що треба сказати у фразі, втискується в одно-два слова. Фраза з відомої казки “Старий ловив рибу неводом” прозвучала б там як щось на кшталт “Старий неводориболовив”.

Список дивовижних прикладів можна продовжувати дуже довго. На планеті від 5 до 7 тисяч живих мов. Але цьому розмаїттю зовсім незабаром прийде кінець.

Як наголошується в прес-релізі дослідження, щотижня в світі зникає одна мова. Половина мов на землі не доживе і до середини поточного століття.

Це природний процес. Іде час, коли кожне плем’я, а то і село, могло мати свою мову і цілком комфортно жити з цим. Великі держави, літаки та Інтернет пов’язують людей у великі спільності. Їм потрібно розуміти один одного.

Зрозуміло, нікого не можна примусити говорити на зникаючій мові. Але, принаймні, врятувати його можна, якщо зафіксувати ці вимираючі мови  у вигляді словників, монографій і підручників. Щоб, покинувши побут людства, він не пішов з його пам’яті. Адже кожна мова – це не тільки унікальне культурне надбання, а й предмет дослідження.

Як виникли людські мови? Як вони влаштовані? Що спільного у всіх мов, а чи вони можуть відрізнятися? Ці питання хвилюють мислителів не перше сторіччя. І часом вивчення мови півтора десятка чоловік із загубленого в джунглях поселення дає унікальний дослідницький матеріал, якого не знайдеш в “великих” мовах з їх десятками і сотнями мільйонів носіїв і великою літературою.

Отже, вимираючі мови  треба документувати. Але якими з них зайнятися в першу чергу? Адже польових лінгвістів мало, дуже мало. Їх точно не вистачить, щоб описати всі мови, яким загрожує небезпека от-от зникнути.

Цим питанням і зайнялася команда Девіса. Вчені застосували підхід, який використовується в біології для виявлення біологічних видів, що потребують захисту.

Для цього біологи будують філогенетичні дерева – діаграми, які показують, в якій спорідненості види складаються один з одним. Це дозволяє виявити види, у яких найменше “живих родичів”. Вони і є носієм найунікальнішого генетичного матеріалу. З урахуванням інших факторів, таких як чисельність особин і темпи її зміни, і приймається рішення про порятунок виду.

Такий підхід автори вирішили застосувати в лінгвістиці. “Великі, що містять багато елементів дерева видів змінили наше розуміння того, як еволюціонувало життя, і допомогли сформувати пріоритети збереження біорізноманіття, – говорить Девіс. – Побудова більш великих мовних дерев дає таку можливість і для збереження мов, а також допомагає лінгвістам, антропологам і історикам “.

“Висока швидкість зникнення мов в поєднанні з обмеженими ресурсами для їх збереження означає, що ми повинні ретельно вибирати, на чому зосередити наші зусилля, – додає співавтор статті Макс Фаррелл (Max Farrell). – Чим більше ізольована мова в своєму генеалогічному дереві, тим більше унікальної інформації вона містить і в кінцевому підсумку сприяє лінгвістичній різноманітності”.

Цей запозичений з біології підхід автори застосували до мов австронезійської сім’ї, на яких говорять на островах, розкиданих по Південно-Східній Азії і Тихому океану. Дані були взяті з публікацій попередників і з онлайн-бази даних Ethnologue, що містить інформацію про більш ніж сім тисяч живих мов і діалектів.

Зрозуміло, охопити всю австронезійську сім’ю, яка налічує понад 1200 мов (і за цим параметром займає одне з перших місць в світі), було б занадто масштабним завданням. Для “обкатки” методу дослідники вибрали 350 мов.

Для кожної з цих мов дослідники розраховували параметр, який в біології збереження (conservation biology) називається EDGE. Цей термін, в перекладі з англійської означає “край”, виникає із з’єднання двох абревіатур.

Справа в тому, що він об’єднує два ключові параметри: еволюційну самобутність (evolutionary distinctiveness, ED) і глобальну загрозу (global endangerment, GE). Перший характеризує унікальність генів виду, а другий – ймовірність його зникнення. В роботі авторів замість унікальності генів обчислювалася, звичайно, унікальність лінгвістичної інформації.

Перше місце в цьому сумному рейтингу зайняв кавалан (Kavalan), майже вимерла мова, корінна для Тайваню, де, як вважається, і говорили на прамові австронезійської сім’ї 4-6 тисячоліть тому. Наступні “призові місця” дісталися танібілі (Tanibili), майже вимираючі мови  Соломонових островів, а також мов варопен (Waropen) і сенгсенг (Sengseng) з Нової Гвінеї.

Тепер створений метод можна застосовувати і до мов інших сімей.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Check Also

Цікава історія каблука

Не тільки одяг є відображенням епохи, ще одна важлива деталь – це взуття. З часу …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *