Home / Історії / Якими фобіями страждали знаменитості?

Якими фобіями страждали знаменитості?

Фобія – це нав’язливе неконтрольоване почуття страху, що загострюється в певних ситуаціях. За статистичними даними благодійної організації Манчестера Mind, що займається проблемами психічного здоров’я, фобіями страждають більше 10 мільйонів чоловік. І видатні історичні особистості не були винятками.
Сергій Єсенін страждав сіфілофобія – боязню заразитися сифілісом. Друг поета Анатолій Марієнгоф розповідає: «Вискочить, бувало, на носі у нього прищик завбільшки з хлібну крихту, і вже ходить він від дзеркала до дзеркала суворий і похмурий. Одного разу відправився навіть до бібліотеки вичитувати ознаки страшної хвороби. Після того стало ще гірше, трохи що :вінчик Венери!»

Але не менший страх у Єсеніна викликали міліціонери. Одного разу проходячи з Вольфом Ерліхом повз Літній сад, Сергій помітив що стоїть біля воріт правоохоронець. «Він раптом хапає мене за плечі так, що сам стає обличчям до заходу, і я бачу його пожовклим, повні незрозумілого страху очі. Він важко дихає і хрипить: слухай, а! Тільки нікому ні слова! Я тобі правду скажу! Я боюся міліції. Розумієш? Боюся!» – Згадує Ерліх.
Письменник Микола Гоголь, композитор Джакомо Мейєрбер і батько американської нації Джордж Вашингтон боялися бути похованими заживо (тафефобія). Фобія Гоголя, що з’явилася в юності, з роками значно посилювалася. Письменник адресував своїм друзям письмові доручення про його поховання, в яких говорилося, що зробити це необхідно не раніше, ніж з’являться ознаки розкладання трупа. Мейєрбер наказав, щоб після його смерті до рук і ніг прив’язали дзвіночки, охороняли його труп чотири доби, а після закінчення цього часу порізали вени на одній руці і одній нозі. Вашингтон же просто попросив свого ад’ютанта почекати два дні і потім поховати його.
Геній трилера Альфред Хічкок був схильний овофобіі – боязні предметів овальної форми. Курячі яйця він переносив тільки в омлеті. Адже за формою вони жахливі, і жовток у них овальний.
Не менш дивною фобією володів Зигмунд Фрейд. Батько психоаналізу боявся папоротей (птерідофобія)! У чому причина його боязні – невідомо, але передбачається, що злощасні рослини пов’язані з неприємними дитячими спогадами.
Французького постімпрессіоніста Поля Сезанна все життя переслідувала боязнь дотиків – гаптофобія, яка виникла після того, як художника вдарив хлопчик, що котився по перилах сходів, якими спускався Сезанн. Гаптофобію принесла йому чимало казусних моментів, так як оточуючі не знали про цю особливість і приймали роздратування і гнів художника за поганий норов. Наприклад, Сезанна Еміль Бернар кинувся підтримати спіткнувшись одного, але замість подяки почув цілий потік лайки. Лише наступного дня здивований Бернар з’ясував причину настільки незвичайної поведінки.
Йосипа Сталіна терзав страх бути отруєним (токсікофобіей), що можна пояснити. Також через постійного неспання ночами у генералісимуса підозрювали боязнь сну (Сомніфобія). Однак найімовірніше, це була звичайна параноя.
Як бачите, навіть сильні світу цього в чомусь слабкі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Check Also

Цікава історія каблука

Не тільки одяг є відображенням епохи, ще одна важлива деталь – це взуття. З часу …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *